У стислій формі розкрито головні екологічні проблеми на Земній кулі, основну увагу приділено території України - однієї з густонаселених держав, де антропогенний фактор відіграє вирішальну роль. Висвітлено сучасні аспекти охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, а також соціально-економічні проблеми природоохоронної діяльності.

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування й удосконалення змісту експедиційної роботи та її практичної реалізації, проведення екологічних експедицій студентами вищих педагогічних закладів освіти як однієї з форм їх професійної практичної підготовки. Показано можливість застосування запропонованого змісту експедицій у конкретному регіоні. Наведено гідрографічну, біологічну й екологічну характеристику малих річок Уманщини.

Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования и усовершенствования содержания экспедиционной работы и ее практической реализации, проведения экологических экспедиций студентами высших педагогических заведений образования как одной из форм их профессиональной практической подготовки. Показана возможность применения предложеного содержания экспедиций в конкретном регионе. Приведена гидрографическая, биологическая и экологическая характеристика малых речек Уманщины.

Висвітлено особливості професійної екологічної підготовки майбутніх педагогів, наведено структуру її змісту, а також модель екологічної культури вчителя. Проаналізовано етапи створення науково-навчальної екологічної лабораторії, а також наукову діяльність їх співробітників. Розглянуто особливості навчально-методичної роботи в процесі формування екологічного професіоналізму. Запропоновано програми з вивчення різних аспектів екології, які пройшли апробацію в школах і вищих навчальних закладах України.

Освещены особенности профессиональной экологической подготовки будущих педагогов, приведена структура ее содержания, а также модель экологической культуры учителя. Проанализированы этапы создания научно-учебной экологической лаборатории, а также научная деятельность их сотрудников. Рассмотрены особенности научно-методической работы в процессе формирования экологического профессионализма. Предложены программы по экологии, которые прошли апробацию в школах и высших учебных заведениях Украины.

Висвітлено стан екологічної роботи та виховання учнів у сільській школі, а також досвід творчої роботи вчителів біології та географії деяких сільських шкіл Черкащини і Вінниччини. Запропоновано методику проведення нетрадиційних уроків, виховних і позакласних заходів.

Освещены состояние экологической работы и воспитания учеников в сельской школе, а также опыт творческой работы учителей биологии и географии некоторых сельских школ Черкасской и Винницкой областей. Предложены методики проведения нетрадиционных уроков, воспитательных и внеклассных мер.

Висвітлено онтологію таких понять, як світогляд, науковий і екологічний світогляд, розкрито їх сутність і значення. Наведено результати психологічного аналізу структурних компонентів екологічного світогляду особистості. Показано динаміку психолого-педагогічних передумов його формування в онтогенезі. Розкрито особливості формування екологічного світогляду у студентів педагогічних ВНЗ.

Освещена онтология таких понятий, как мировоззрение, научное и экологическое мировоззрение, раскрыты их сущность и значение. Приведены результаты психологического анализа структурных компонентов экологического мировоззрения личности. Показана динамика психолого-педагогических предпосылок его формирования в онтогенезе. Раскрыты особенности формирования экологического мировоззрения у студентов педагогических ВУЗ.

Розкрито принципи, зміст, методи, організацію лекційних, лабораторно-практичних і семінарських форм навчання у процесі вивчення екології. Наведено інформацію про контроль і визначення якості засвоєних знань, діагностику сформованності творчого екологічного мислення. Особливу увагу приділено впровадженню різних засобів навчання, зокрема, організації та проведенню конкурсів з природоохоронної тематики, навчально-рольовій грі та кейс-методу.

Раскрыты принципы, содержание, методы, организацию лекционных, лабораторно-практических и семинарских форм обучения в процессе изучения экологии. Приведена информация о контроле и определении качества усвоенных знаний, диагностике творческого экологического мышления. Особое внимание уделено внедрению разных средств обучения, в частности, организации и проведению конкурсов по природоохранной тематике, научно-ролевой игре и кейс-методу.

Розглянуто методи і завдання рекреаційної географії, висвітлено структурні особливості рекреаційної діяльності. Наведено рекреаційну оцінку природних ресурсів та методичне визначення рекреаційних навантажень на природні комплекси. Проаналізовано пріоритетні напрямки розвитку туризму та його значення в збереженні екології. Викладено характеристики основних рекреаційних регіонів світу.

Рассмотрены методы и задания рекреационной географии, освещены структурные особенности рекреационной деятельности. Приведены рекреационная оценка природных ресурсов и методическое определение рекреационных нагрузок на природные комплексы. Проанализированы приоритетные направления развития туризма и его значение в сохранении экологии. Представлены характеристики основных рекреационных регионов мира.

Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Запропоновано науково-методичну систему, що базується на поєднанні традиційного й інноваційного навчання на підставі вдосконалення навчально-виховного процесу з екології за допомогою введення у навчальний процес активних методів і позааудиторних форм навчання.

Научно обоснованы концептуальные основы формирования экологического мировоззрения будущих учителей. Предложена научно-методическая система, базирующаяся на соединении традиционного и инновационного обучения на основе усовершенствования учебно-воспитательного процесса по экологии при помощи введения в учебный процесс активных методов и внеаудиторных форм обучения.

Дисертацію присвячено проблемам підготовки майбутніх вчителів до екологічного виховання старшокласників (на краєзнавчому матеріалі). В першому розділі розкрито мету, завдання, суть екологічного краєзнавства, визначено стрижневі лінії в екологічному краєзнавстві; розкрито стан проблеми в теорії і на практиці загальноосвітньої школи, теоретичні основи і особливості професійної еколого-краєзнавчої підготовки майбутніх учителів. У другому розділі розкрито зміст, методику і результати дослідно-експериментальної роботи у підготовці майбутнього вчителя до екологічного виховання старшокласників. Аналіз результатів дослідження показав, що рівень готовності студентів експериментальної групи значно вищий, ніж у контрольній. Це підтверджує ефективність розробленої методики підготовки студентів до екологічного виховання старшокласників.

Розкрито сутність екологізації, напрями екологізації населених пунктів (наукове обстеження зеленої зони, моделювання діяльності парків культури і відпочинку), методику наукового підходу до екологізації навчального середовища. Висвітлено технологію внутрішнього та зовнішнього озеленення навчальних приміщень, подано біологічну й екологічну характеристику кімнатних рослин.

Розкрито сутність і структуру квазіприродних ландшафтів (КПЛ), їх екосистемну класифікацію, методологічні особливості та методичні підходи до їх визначення. Вивчено біологічне та ландшафтне різноманіття КПЛ Центрального Побужжя, причини їх трансформації. Обгрунтовано проектування природно-заповідних територій на основі КПЛ.

Розкрито основні напрями розвитку енергетики, її вплив на навколишнє середовище та шляхи розв'язання екологічних проблем. Розглянуто енергоресурси, їх значення, класифікація, використання та збереження. Досліджено раціональне використання відновлюваних і невідновлюваних джерел енергії. Показано екологічні наслідки їх нераціонального використання.

Раскрыты основные направления развития энергетики, ее влияние на окружающую среду и пути решения экологических проблем. Рассмотрены энергоресурсы, их значения, классификация, использование и сохранение. Исследовано рациональное использование восстанавливаемых и невосстанавливаемых источников энергии. Показаны экологические последствия их нерационального использования.

Розглянуто словник-довідник з узагальненням найуживаніших і найновіших термінів екологічного та природоохоронного змісту. Наведено найбільш поширені визначення екологічних і природоохоронних термінів і понять.

Рассмотрен словарь-справочник с обобщением самых употребляемых и новейших терминов экологического и природоохранного содержания. Отмечено, что в издании освещены наиболее распространенные определения экологических и природоохранных терминов и понятий.

Досліджено стан проблеми формування екологічного світогляду в історико-філософській, психолого-педагогічній, екологічній науках і сучасній освітній практиці ВНЗ. Проаналізовано генезу й еволюцію філософських інтерпретацій світогляду, висвітлено сучасні наукові погляди щодо взаємодії людини та природи. Досліджено онтологію понять "світогляд", "екологічний світогляд", "формування екологічного світогляду майбутніх учителів". Наведено результати аналізу онтогенезу екологічного світогляду особистості. Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Охарактеризовано стан, визначено особливості й обгрунтовано шляхи удосконалення процесу формування екологічного світогляду студентів педагогічних ВНЗ з урахуванням специфіки різних факультетів. Описано функціональну структуру екологічного світогляду. Визначено місце особистісних і фахових складників у структурі екологічного світогляду майбутніх учителів. Встановлено критерії, рівні та показники сформованості компонентів екологічного світогляду майбутніх учителів. Розроблено й апробовано модель формування екологічного світогляду студентів шляхом наповнення навчально-виховного процесу екологічним змістом, поєднання аудиторних організаційних форм та інноваційних методів, упровадження специфічних позааудиторних форм і засобів навчання. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів у навчально-вихованому процесі педагогічних ВНЗ, розроблено спеціальний навчально-методичний комплекс щодо її впровадження.

Висвітлено біологічне та ландшафтне різноманіття та визначено ступінь трансформації ландшафтних екосистем річкових долин Центрального Побужжя. Висвітлено сучасний екологічний стан у басейнах найбільших приток Південного Бугу (у межах Центрального Побужжя), зокрема, басейнів річок Згар, Рів, Кодима, Синюха. Запропоновано новий підхід до класифікації антропогенних ландшафтів. Показано шляхи охорони, збереження та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття даної території.

Освещено биологическое и ландшафтное разнообразие и определена степень трансформации ландшафтных экосистем речных долин Центрального Побужья. Освещено современное экологическое состояние в бассейнах крупнейших притоков Южного Буга (в пределах Центрального Побужья), в частности, бассейнов рек Згар, Ров, Кодыма, Синюха. Предложен новый подход к классификации антропогенных ландшафтов. Показаны пути охраны, сохранения и воспроизводства биологического и ландшафтного разнообразия данной территории.

Розглянуто теоретико-методологічні основи формування екологічного світогляду майбутніх учителів, проведено ретроспективний аналіз світоглядних поглядів на проблему взаємодії людини та природи на історичних етапах розвитку суспільства. Обгрунтовано функціональну структуру екологічного світогляду майбутніх учителів на основі встановлення її компонентного складу й аналізу його онтогенезу. Розроблено концепцію, методику та технологію формування, а також спроектовано модель формування такого світогляду, проведено діагностику його сформованості у процесі констатувального експерименту. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ навчально-методичний комплекс для забезпечення процесу формування екологічного світогляду майбутніх учителів.

Висвітлено теорію та практику природоохоронної діяльності, розкрито її сучасні форми та методи, технологію й організацію природоохоронних акцій. Надано відомості про інноваційні форми природоохоронної роботи: конкурси, фестивалі, виставки, тижні екології, чемпіонати, експедиції, походи. Розглянуто методи радикальних природоохоронних дій. Розкрито стратегію підтримки якості навколишнього середовища. Увагу приділено питанням планування та фінансування природоохоронних заходів. Проаналізовано напрями діяльності міжнародних природоохоронних організацій та етапи становлення екологічного руху в Україні.

Досліджено потенціал ландшафтних екосистем Центральної України. Розроблено методику його оцінки. Розкрито природоохоронний потенціал ландшафтних екосистем окремих районів Вінницької та Черкаської областей. Розроблено на основі дослідження рекомендацій щодо подальшого використання основних критеріїв, напрямів і заходів створення нових заповідних територій. Показано можливості залучення молоді до природоохоронної роботи.

Висвітлено сучасні концепції розвитку вищої освіти щодо застосування інноваційних технологій під час підготовки сучасного вчителя у ВНЗ. Розкрито зміст, форми, методи освітньої діяльності в цьому напрямку, показано умови її реалізації. Розглянуто педагогічні умови формування національної свідомості майбутніх вчителів засобами педагогічного краєзнавства, технологічні аспекти їх підготовки до гармонійної взаємодії з природою. Показано місце навчально-польвих і педагогічних практик у формуванні фахової компетентності майбутніх вчителів географії.

Досліджено екологію диких тварин на прикладі організації Туристичного мисливсько-рибальського господарства "Вепр" Вінницької області. Розкрито проблеми дикої фауни, зокрема мисливської, подано методику її обліку. Здійснено описову характеристику території дослідження, природних умов, організації території господарства, лісового фонду та мисливських угідь. Обгрунтовано необхідність створення вольєрного господарства. Висвітлено методи обліку мисливських тварин, особливості обліку їх основних видів та чисельності. Розроблено рекомендації з охорони мисливських угідь. Досліджено клімат та лісомисливське районування, гідрографію та гідрологічні умови, а також території та об'єкти природно-заповідного фонду. Описано світовий досвід розведення диких тварин за умов напіввільного утримання. Розроблено критерії селекційного відбору та визначення віку мисливських тварин за зовнішніми ознаками.